Про групову динаміку всерйоз

Слухачі тих навчальних процесів, у яких я брав участь у ролі викладача або тренера, іноді відчувають труднощі з розумінням даного терміна, а іноді не відчувають. Іноді намагаються уточнити його смислове поле, а іноді ні. Однак завжди припускаються кумедних помилок у його застосуванні. Іноді навіть не кумедних. Я вважаю дане поняття ключовим в ідеології СПТ, ємним і, отже, не простим, ось і вирішив викласти свій погляд на поняття групової динаміки, власне розуміння системи його смислів і значень.

Мій перший професійний контакт з даним терміном відбувся у 1982 році на п'ятому курсі університету, коли Лариса Андріївна Петровська читала нам спецкурс з Т-груп. Жодних слідів у моїй пам'яті цей контакт не залишив. Я просто-напросто нічого такого не пам'ятаю. Однак упевнений, що неможливо було прочитати спецкурс з Т-груп і не згадати групову динаміку. Приблизно в той самий час російською мовою вийшло перше видання роботи К. Рудестама «Групова психотерапія». І я точно знаю, що одразу ж прочитав цю книгу. І все повторилося, тобто поняття «групова динаміка» ніяк не відклалося в моїй голові в результаті мого прочитання даної роботи. Наступний контакт стався десь у районі 1994–95 років, коли я навчався центрованій на клієнті психотерапії у Трускавецькому проєкті Української спілки психотерапевтів. Там цей термін просто безперервно висів у повітрі. І ось з цього часу я і пам'ятаю себе як людину, що розуміє сенс звукосполучення «групова динаміка». Природно, розумів я його так, як розуміли його тоді психотерапевти. В історії моїх взаємин з груповою динамікою є ще одна важлива віха — 2001–2002 роки, коли я впритул вивчав роботи Курта Левіна й багато думав про групову динаміку. Після чого я вирішив, що дещо тут розумію й можу поділитися цим з молодими колегами. Так у Київській школі тренерів СПТ виник мій спецкурс з групової динаміки.

Отже — групова динаміка.

Насамперед це не якась абстрактна динаміка, а динаміка групова. Про які групи йдеться? У професійних колах існує неписана думка, що йдеться про малі психокорекційні групи. Приблизно це саме декларується в психотерапевтичній енциклопедії.¹ Думаю, що це не просто неточно — це невірно. Окреслений Куртом Левіним феномен групової динаміки має статус фундаментального соціального феномену. Якщо традиційно наводити аналогії з фізики, то порівняти групову динаміку можна лише з тепловим рухом молекул речовини, який усім нам чудово відомий під ім'ям «Броунівського руху». Групова динаміка як процес розвитку міжсуб'єктних відносин визначає життєдіяльність будь-якої соціальної одиниці, тобто будь-якої групи суб'єктів, чи то міждержавна спільнота, що об'єднує складних системно організованих колективних суб'єктів, окремо взята держава, академічна навчальна група чи група вихованців дитячого садка. Життєдіяльність будь-якої спільноти людей визначається груповою динамікою.

Хочу зазначити, що я це цілком серйозно. Будь-яка спільнота людей, починаючи від натовпу пасажирів, які чекають на поїзд на вокзальній платформі, і закінчуючи командою загону космонавтів СРСР, здійснює свою життєдіяльність груподинамічно.

Отже, отримано відповідь на перше запитання — про які саме групи йдеться? Правильна відповідь дуже коротка — про будь-які!

Хочеться сказати кілька слів про неписану думку професіоналів, що групова динаміка стосується лише малих психокорекційних груп. Думаю, це просто данина традиції. Оскільки феномен групової динаміки розглядався й аналізувався саме на базі малих психокорекційних груп, психотерапевтичних, тренінгових, груп особистісного зростання тощо, ось за інерцією й існує думка про малі групи як носіїв групової динаміки, хоча немає жодних підстав вважати, що життя інших груп, наприклад, великих психокорекційних, чи виробничих колективів, чи військових підрозділів, що їхня життєдіяльність розвивається під впливом якихось інших феноменів, не груподинамічних.

Тепер слово «динаміка»

Якщо пам'ятати, що «ми всі вчилися потроху чого-небудь і як-небудь», то нескладно згадати, що динаміка — розділ фізики і, точніше, розділ механіки, в якому досліджуються причини зміни стану фізичних тіл, причини переходу тіл зі стану спокою в стан руху і навпаки, причини прискорення й гальмування. А головним пояснювальним поняттям механічної динаміки є поняття «сила».

Згадувати подібні речі іноді важко, іноді сумно й тому неприємно. Аби не викликати в читача зайвих сильних переживань, зазначу, що в загальнокультурному сенсі під динамікою розуміється процес зміни чогось у часі, рішуче байдуже чого саме, причому далеко не завжди наводяться підстави, причини чи конкретні механізми даних змін.

Ось і відповідь на друге запитання — що мається на увазі під динамікою? Коли ми говоримо про динаміку, ми маємо на увазі, що щось з часом змінює свій стан, якості й характеристики.

Тепер можна охарактеризувати обидва слова разом. Групова динаміка — це зміна в часі стану фундаментальних характеристик будь-яких груп суб'єктів. А тепер по-людськи: групова динаміка — це зміна в часі системи міжперсональних відносин суб'єктів, що входять до групи. Ну й тепер для своїх: групова динаміка — це зміна з часом того, як ставляться одне до одного конкретні члени конкретної групи.

Тут можна було б і закінчити, однак необхідно усунути одну шорсткість. У переважній більшості робіт, що згадують групову динаміку, можна знайти приблизно таке визначення:

Усно дуже часто можна почути щось на кшталт: «групова динаміка — це все, що відбувається в групі і з групою». Загалом це близько до істини. І все ж я пропоную вважати всі перелічені параметри, усе, що відбувається в групі і з групою, не груповою динамікою, а наслідками взаємодії групової динаміки та ситуації, в якій група здійснює свою життєдіяльність. Що ж до групової динаміки, так це не що інше, як зміна в часі системи міжперсональних відносин членів групи. Не більше того. Щоправда, саме ця система і є фундаментальною характеристикою групи, що визначає всі нюанси її життєдіяльності.

Це важливо, як важливе врахування багатьох фундаментальних закономірностей. Як у фізиці речовина є системою молекул, пов'язаних певними силами притягання й відштовхування, так у соціальній психології спільнота — це система суб'єктів, пов'язаних певними відносинами потягу й уникання. Міжперсональні відносини — це фундамент групи. Як неможлива речовина без зв'язків між молекулами, так неможлива група без міжперсональних відносин. Без відносин жодних ознак групи не існує. Без відносин ми будемо перебувати там, де простягається область компетенції загальної психології з її унікальними характеристиками окремих людей. Міжперсональні відносини, впливаючи одне на одного, утворюють складну систему, що часто іменується груповою матрицею. Зміна даної матриці і є групова динаміка. Не розрізняючи процесу групової динаміки як фундаментального — обумовлюючого, і процесу життєдіяльності групи як похідного, що є наслідком групової динаміки, ми ніколи не зможемо побудувати цілісну картину соціального життя людини хоч скільки-небудь адекватно й практично.

Системні параметри групової динаміки

Групова динаміка безпосередньо пов'язана зі значним набором системних параметрів. Традиційно наводиться такий перелік:

• цілі та завдання групи;
• норми групи;
• структура групи, групові ролі та проблема лідерства;
• групова згуртованість і напруження в групі;
• актуалізація колишнього емоційного досвіду (проєкція);
• формування підгруп;
• фази розвитку групи.

Від себе додам ще: ситуацію, в якій функціонує група, особисті інтереси членів групи, і можна вважати список достатнім. Розгляду механізмів і характеру розвитку групової динаміки спеціально присвятимо наступний параграф.

Першоджерело: Київська асоціація практикуючих психологів і психотерапевтів (КАППП). Публікується з атрибуцією автору.

Групова динаміка — це не абстракція, а конкретна зміна відносин між людьми. Побачити цей процес у власній команді можна тільки через спільну дію.

• Мотузковий курс® за один день показує, як змінюються відносини в команді під реальним тиском — на виході Звіт 3.0.

  Як працює →

• Команда розподілена — те саме онлайн.

  Онлайн →