Скільки учасників має бути на тімбілдингу

Дуже часто на переговорах клієнти запитують нас щодо розподілу персоналу компанії на групи. Адже компанії розміром до 15 осіб трапляються вкрай рідко. Найчастіше ми проводимо програми для 3-4 команд, а це близько 50 осіб. У цій статті ми коротко торкнемося питання оптимального розміру групи, розглянемо залежність розміру групи від типу тімбілдингу і ще торкнемося способів розподілу на команди під час тімбілдингу.

Розмір групи

Передусім давайте домовимося. Під групою ми розуміємо кількість учасників у межах від 7 до 15 осіб. Ця кількість є для нас традиційною і навіть уже звичною. Звідки взялися ці розміри, зараз уже сказати складно. Ми виводимо їх зі звичних для нас форматів соціально-психологічного тренінгу (СПТ). Так, згідно з нормами СПТ, одним з головних ресурсів зміни поведінки учасників групи є групова динаміка. Групова динаміка виникає в групах понад три особи.

Однак для тренінгу все одно рекомендуємо брати понад 6 учасників, оскільки вважається, що в такій групі зменшується ймовірність конформізму, у ній виникають угруповання і взагалі ускладнюється комунікація. Як наслідок, ми можемо отримати достатнє різноманіття моделей поведінки, щоб учасники освоїли нові форми міжперсональної взаємодії.

Група понад 15 осіб погана тим, що в роботі стає складно приділити увагу кожному учаснику. Справді, якщо в рефлексії вправи виділити кожному по 2 хвилини, то робота триватиме близько півгодини. За цей час учасники перейдуть у стан «Давайте швидше закінчимо це базікання». 15 осіб — це, звичайно, певна умовна кількість. Вона, по суті, нічим не відрізняється від 14 чи 16. Ідеться радше про певну психологічність цифри 15. Іншими словами, одного разу ми вирішили, що саме 15 — та межа, яку ми не хочемо переступати.

Якщо хочете, ви можете підрахувати кількість учасників, яких здатні втримати особисто ви. Під час обговорення уроків з групою спробуйте підрахувати кількість учасників, які трохи вийшли з кола і починають відволікатися (дивляться за іншими командами, ламають гілки, малюють ногами на піску, розмовляють одне з одним). У великій групі ця кількість найчастіше буде приблизно однаковою. Таким способом ви зможете визначити, на скількох осіб вистачає вашої «особистої харизми».

Чи можна перевищити межу? Напевно, так. У нас є позитивний досвід такої роботи, однак він вимагає додаткового опрацювання і підготовки.

Так, трапляється, що ми ведемо групу в 16 чи навіть 17 осіб. Якщо це весь персонал компанії, яка бере участь у програмі, а задача зав'язана на підвищення згуртованості, краще групу не дробити. Ми надаємо перевагу тому, щоб ставити двох тренерів на роботу з такою збільшеною групою. Іноді коригуємо форму проведення рефлексивних кіл або подачу вправ. Так, на рефлексію група може розходитися на 2 підгрупи. А вправи коригуються для роботи з великою групою. Якщо ви вже читали нашу «Книгу Вправ», то ви могли помітити графу: «Велика група», у якій ми якраз і описуємо способи корекції правил для роботи з групою понад 16 осіб.

Часом ми ведемо велику групу при роботі в альтернативних форматах. Так, Віталик дуже любить тімбілдинг у форматі Open Space, який передбачає гнучку кількість учасників. Або часом бувають задачі, які передбачають роботу зі справді великими групами. Так, у листопаді 2012 ми проводили тімбілдинг на групу в 50 осіб. Усі вправи були вибудувані таким чином, щоб усі вони могли одночасно виконувати поставлену задачу. За такого формату, на жаль, дуже складно говорити про особистісну роботу чи рефлексію. Вам вдасться опитати кілька осіб та створити загальний емоційний фон.

Чому не можна проводити тренінг для 2-4 осіб? І знову, формат СПТ говорить про те, що така група не буде успішною. Передусім ви отримаєте мале рольове багатство. Тобто учасники покажуть одне одному мало різних реакцій на ту чи іншу поведінку, що призведе до скуднішого досвіду. Далі, у малій групі вищий рівень конформізму і менша схильність до ризику, що може вплинути на виконання окремих вправ. Третій фактор — окремі вправи можуть втрачати сенс або ставати надмірно легкими при роботі вчотирьох. Три особи, які ведуть четвертого через «лабіринт», дуже швидко зможуть налаштуватися одне на одного, зробивши вправу безглуздою.

Однак тут варто згадати невелике АЛЕ: мінімальний розмір групи може коригуватися, якщо ви передбачаєте проводити тімбілдинг у форматі, який відрізняється від тих самих мотузок чи тренінгу.

Розмір групи і формат тімбілдингу

Тепер зробимо прив'язку розміру групи до формату тімбілдингу. Отже, почнемо із загального опису:

1. Група 5-8 учасників — формат квесту або складного майстер-класу. Невелика група, у якій усі учасники на виду, випадати з процесу або влаштовувати командні конфлікти виходить погано. Експерт може спокійно стежити за всіма й допомагати у разі труднощів на майстер-класі.
2. Група 8-15 осіб — формат активних ігор, творчих тімбілдингів, майстер-класів звичайної складності. Учасники ще не випадають і можуть виконувати завдання в одній групі. За потреби можна забезпечити безпеку всіх учасників (при активних іграх). Крім того, більшість стандартних вправ на командоутворення розраховані саме на такий формат.
3. Група 20-60 осіб — необхідний досвідчений тренер або координатор для управління групою. Потрібна адаптація більшості командних вправ під такий розмір. Варто надавати перевагу конкурсам зі спрощеним завданням і реквізитом.
4. Група понад 60 осіб — максимально прості завдання, простий реквізит, краще збільшених розмірів, щоб учасники могли його бачити. Необхідно використовувати спеціальну апаратуру. Особливі формати тімбілдингу, побудовані на технології флешмобу, колективних діях. Загалом конкурси починають нагадувати режисуру масових заходів. Під час тімбілдингу типу «планування» група розбивається на менші групи.

Якщо йдеться про специфічний вид тімбілдингу, то для нього ми користуємося внутрішньою табличкою, де для кожного виду заданий свій діапазон кількості учасників.

У графі «Осіб у групі» ви можете зустріти достатньо великий діапазон. Так, наприклад, у майстерному тімбілдингу може одночасно брати участь від 8 до 25 осіб. Як так?

А вся справа в тому, що до розрахунку береться досвід ведучого і специфіка майстер-класу. Найчастіше учасники мають зробити з запропонованих матеріалів певну персональну або колективну фігуру. Ведучий підбирає завдання таким чином, щоб вони відповідали кількості людей. Так, він може запропонувати зробити персональний оберіг або запропонувати кільком групам зробити окремі оберегі (цей для грошей, цей для удачі, цей від конкурентів), а потім об'єднати їх в 1 великий. Для зовсім уже великої групи можна запропонувати зробити один великий оберіг, у мовчанні запропонувавши учасникам домовитися щодо його складу.

Як бачите, велику роль при роботі з кількістю учасників відіграє також майстерність тренера і специфіка тих завдань, які він веде. Ну що ж, від професіоналізму все одно ж нікуди не дінешся, чи не так?

Розподіл на команди

Тепер переходимо до практичної частини. У вас на майданчику стоїть 70 осіб і потрібно об'єднати їх у кілька підгруп.

Ми виокремлюємо всього 3 способи розподілу:

Планований розподіл

1. За списками. Заздалегідь із замовником ви затверджуєте склади команд. На майданчику кожен тренер зачитує списки вголос, формуючи свою команду. Переваги такого способу: можливість поставити тренінгову задачу по кожній команді, і навіть по окремих людях, можливість організувати глибшу роботу, діагностику рівня розвитку тих чи інших компетенцій. Недоліки способу: можливий легкий опір усередині груп, які починають підозрювати тренера у змові із замовником; фіксація природної групової структури, яка зменшує ймовірність розкриття нових талантів у нових умовах.
2. Природний розподіл. 1 команда — 1 відділ (підрозділ). У рідкісних випадках можна поєднати 2 невеликі відділи в 1 команду. Додаткова перевага такого способу — співробітники підрозділу глибше знайомляться на особистісному рівні. Недолік — чим більше згуртовуються люди у відділі, тим більше вони починають відокремлювати себе від інших підрозділів і в цілому від компанії.
3. За функціональними ланцюжками. Основна перевага — ви тренуєте конкретну робочу команду, що збільшує кількість і якість комунікації, яка буде перенесена в робочий простір. Недолік: складність формування команд однакового розміру, одна команда може складатися з 9 осіб, а інша з 16, що створює різне навантаження на тренера.

Хаотичний розподіл

Команди формуються на самому майданчику певним «містичним способом», простіше кажучи, випадково. Переваги такого способу: простота, можливість перемішати співробітників різних відділів, що підвищує рівень горизонтальних комунікацій. Недоліки такого способу: учасники можуть халтурити й переходити в іншу команду, отримання усередненого групового портрета, втрата часу на формування нової командної структури, можливість формування команд, які в житті не працюють разом. Варіанти розподілу:

1. Стрічки. Учасники навмання тягнуть із сумки стрічки різних кольорів. Усі учасники, які витягли стрічки одного кольору, працюють в одній команді цілий день.
2. 1-2-3. В одному великому колі учасники роблять розрахунок на 1-2-3… (аж до кількості команд, у яких ви плануєте працювати). Перші номери — це перша команда, другі номери — друга і т. д. Якщо учасники надто вже схильні перебігати в чужу команду, можете спробувати кілька разів повторити розрахунок, постійно перемішуючи учасників. І лише на 4-5 раз остаточно розвести учасників.
3. Гра Молекули. Дуже цікава гра, коли учасникам пропонують об'єднатися в групи, які дорівнюють числу, названому тренером. У решту часу вони мають вільно переміщатися майданчиком. Так, коли тренер називає число 4 — учасники мають об'єднатися в четвірки, потім у двійки, шістки, по одинадцять осіб і нарешті в групи по 14 осіб (якщо ви порахували, що у вас має бути по 14 учасників).

Соціометричне

Розподіл відбувається з волі учасників. Так, наприклад, капітани команд по черзі обирають одного вільного учасника, формуючи свою команду. Або ж капітани обирають лише першого члена своєї команди, а вже ті обирають другого, другі третього і т. д. Переваги способу: можливість створити команди з учасників, які так чи інакше пов'язані симпатіями. Можливість виявити аутсайдерів у компанії. Недоліки: аутсайдери одразу відчують себе такими, можливе збільшення змагальності, коли команди будуть обирати собі сильніших гравців.

То який же оптимальний розмір групи?

Хоч би якою була кількість учасників і спосіб розподілу — нас цікавить, як ця група працює насправді. Саме це й показує Мотузковий курс®.

• Мотузковий курс® за день робить поведінку кожної команди видимою — на виході Звіт 3.0 з планом розвитку.

  Як працює →

• Команда віддалена або розподілена — те саме онлайн.

  Онлайн →