Рубрика: Методологія команд

Групова динаміка. Цілі й норми групи

П'ята частина серії. Для чого існує група — і які негласні правила визначають поведінку всередині неї. Чому норми важливіші за регламенти.

СІАвтор: Сергій Іванов

Серія · 5/6

«Групова динаміка» — серія з шести частин. Ця частина — про цілі й норми: навіщо група існує і за якими правилами живе.

Цілі групи

У статті Шадури написано: «Вони залежать, з одного боку, від того, в яку загальнішу систему діяльності включена група, а з іншого — від методологічної орієнтації розробника програми та особистісних особливостей групи. Наприклад, мета груп соціально-психологічного тренінгу — вдосконалення вже наявних і набуття нових комунікативних навичок; мета груп сензитивності — розвиток навичок соціальної чутливості та взаєморозуміння; мета балінтовських груп — надання й отримання професійної підтримки від колег-психологів, обмін досвідом роботи тощо. Ведучий, поряд із явними, декларованими цілями, може переслідувати свої, приховані цілі, усвідомлювані ним різною мірою. Наявність прихованих цілей може завдати учасникам групи значної шкоди, тому ведучий має ясно усвідомлювати свої особистісні особливості, потреби та проблеми, аби мінімізувати їх вплив на груповий процес або ж використовувати їх як союзників. Іншими словами, ведучий групи має бути психотерапевтично опрацьований і мати досвід роботи в групі як учасник.»

Як було зазначено вище, тренінгові методи перебувають на стику психотерапії, навчання та психокорекції. Внаслідок цього цілі тренінгової роботи можуть бути вельми різноманітними, відображаючи багатогранність процесів, що відбуваються. Різноманіття цілей, крім того, пов'язане з безліччю різко відмінних підходів до розуміння тренінгу. Разом з тим, спираючись на думку відомих фахівців (А. А. Александров, 1997; К. Рудестам, 2001 та ін.), виділимо загальні цілі, що об'єднують різні за спрямованістю та змістом тренінгові групи:

  • дослідження психологічних проблем учасників групи та надання допомоги в їх вирішенні;
  • покращення суб'єктивного самопочуття та зміцнення психічного здоров'я;
  • вивчення психологічних закономірностей, механізмів та ефективних способів міжособистісної взаємодії для створення основи ефективнішого й гармонійнішого спілкування з людьми;
  • розвиток самосвідомості та самодослідження учасників для корекції або попередження емоційних порушень на основі внутрішніх і поведінкових змін;
  • сприяння процесу особистісного розвитку, реалізації творчого потенціалу, досягненню оптимального рівня життєдіяльності та відчуття щастя й успіху.

Норми групи

У Фопеля під груповими нормами розуміється загальне уявлення учасників про можливу й доречну поведінку в конкретній соціальній системі.

Уявлення про це є в кожної окремої людини, проте важливо, щоб вони стали загальними. Поведінка, що порушує ці уявлення, зазвичай вважається небажаною та карається за допомогою санкцій, аби обмежити випадки відхилень і повернути групі наявну рівновагу. Як правило, санкції застосовуються не дуже часто. Самого їх прийняття групою здебільшого достатньо для більшості учасників, щоб одразу пристосуватися.

Норми та пов'язана з ними система санкцій гарантують групі певну стабільність і передбачуваність соціального життя. Учасники знають, чого чекати одне від одного. Таким чином, норми являють собою певний контракт, про який можна згадувати, якщо хтось поводиться небажаним чином. Норми можуть дуже сильно впливати на життя в групі.

Як правило, норми дають відповідь на важливі питання, наприклад, скільки потрібно витрачати енергії, в якому стилі треба спілкуватися з іншими, яким чином ухвалювати рішення тощо.

Впливові та шановані учасники можуть справляти більший вплив на формування групових норм, ніж менш популярні члени групи. Якщо в якійсь ситуації норми поведінки не до кінця ясні, то «прості» учасники чекають, що члени групи з вищим статусом розроблять або санкціонують певну модель поведінки. Високий статус у групі завжди дає учасникові кредит для імпровізації — тобто виправдання його тимчасових поведінкових інновацій без загрози застосування санкцій. Учасникам з високим статусом, таким чином, легше змінювати норми, ніж іншим.

Прийняті правила мають вирішальне значення для ефективності групової роботи. Успіх роботи залежить від того, чи виникла добре функціонуюча, згуртована група, норми спілкування в якій відрізняються від норм повсякденної моралі. У повсякденній моделі спілкування ситуація, коли хтось відкрито коментує зовнішній вигляд або поведінку іншого чи повідомляє свої почуття з цього приводу, розглядається як порушення. У загальноприйнятому сенсі така поведінка вважається некоректною та непристойною.

Психологічні групи не лише порушують ці норми, а й створюють протилежні їм. Розмова про процеси взаємодії та почуття є бажаною поведінкою, а уникання такого стилю спілкування сприймається як відхилення. Подібним чином психологічні групи формують норми, які більше заохочують міжособистісну близькість, ніж у випадку звичайних побутових взаємин.

Звичайно, у кожній конкретній групі існують певні межі прийнятих правил, які визначаються насамперед привнесеними учасниками нормативними очікуваннями.

Вплив ведучого на групові норми, що розвиваються, як правило, обмежений підтвердженням наявних очікувань і перетворенням відкритих очікувань учасників на специфічно визначені норми.

У структурованих групах із чітко визначеними цілями норми, як правило, задає ведучий, пропонуючи учасникам доповнити представлений перелік.

Норми можуть стосуватися активності учасників (наприклад, обов'язковість виконання вправ кожним учасником), часових аспектів роботи (заборона на запізнення), правил поведінки (не говорити про присутніх у третій особі), прав учасників (про щось не говорити, просити допомоги в групи). Іноді за порушення норм призначаються санкції, які найчастіше мають жартівливий характер і сприяють розвитку необхідних навичок та групової згуртованості (наприклад, кожен, хто запізнився, має зробити комплімент решті учасників).

Норми, пропоновані учасниками групи, можуть суперечити цілям групи або нормам, заданим ведучим, тому ведучий має роз'яснити учасникам свою позицію з цього приводу й не допустити прийняття «неправильних» норм.

Для того щоб норми виконувалися, нерідко доводиться докладати значних зусиль. Особливо це важливо для навчальних груп, оскільки через дотримання норм відбувається привласнення необхідних поведінкових навичок.

У групах неструктурованих, що не мають чітко виражених цілей (наприклад, групи зустрічей або Т-групи), норми формуються учасниками в процесі групової роботи.

Цілі та норми групи — невидима, але дуже реальна частина командної роботи. Ми спостерігаємо їх у дії, коли команда разом вирішує задачу під тиском.

  • Мотузковий курс® за день показує ці процеси наживо — на виході Звіт 3.0.

    Як працює →
  • Команда віддалена або розподілена — те саме онлайн.

    Онлайн →