Рубрика: Методологія команд
Ефект Зейгарник
Один із відомих феноменів психології, відкритий у 20-ті роки нашою співвітчизницею Б.В. Зейгарник: незавершені задачі запам'ятовуються вдвічі краще за завершені. Як офіціант у берлінському кафе допоміг зробити відкриття, що стало класикою.
Фрагмент із книги: Сергій Степанов. Жива психологія. Уроки класичних експериментів.
Заслуга берлінського офіціанта
Один із відомих феноменів, нині описаний у всіх психологічних словниках і підручниках, був відкритий у 20-ті роки нашою співвітчизницею Б.В. Зейгарник і названий її іменем. Цікаве, однак, не лише саме відкриття, але й те, як воно було зроблене.
У ті роки Зейгарник стажувалася в Берліні у відомого психолога Курта Левіна. Одного разу зі своїм учителем вона зайшла в багатолюдне кафе. Її увагу привернув той факт, що офіціант, прийнявши замовлення, нічого не записав, хоча перелік замовлених страв був обширним, і приніс до столу все, нічого не забувши. На зауваження з приводу його дивовижної пам'яті він знизав плечима, сказавши, що він ніколи не записує і ніколи не забуває. Тоді психологи попросили його сказати, що вибрали з меню відвідувачі, яких він обслуговував до них і які щойно пішли з кафе. Офіціант розгубився й зізнався, що не може пригадати їхнє замовлення скільки-небудь повно. Невдовзі виник задум перевірити експериментально, як впливає на запам'ятовування завершеність чи незавершеність дії. Цю роботу й проробила Б.В. Зейгарник.
Вона просила піддослідних за обмежений час розв'язувати інтелектуальні задачі. Час розв'язання визначався нею довільно, так що вона могла дозволити піддослідному знайти рішення або в будь-який момент заявити, що час вичерпано й задачу не розв'язано.
Через кілька днів піддослідних просили пригадати умови тих задач, які пропонувалися їм для розв'язання.
З'ясувалося, що в разі якщо розв'язання задачі перерване, то вона запам'ятовується краще порівняно із задачами, благополучно розв'язаними. Число запам'ятованих перерваних задач приблизно вдвічі перевищує число запам'ятованих завершених задач.
Ця закономірність і отримала назву «ефект Зейгарник». Можна припустити, що певний рівень емоційного напруження, який не отримав в умовах незавершеної дії розрядки, сприяє збереженню його в пам'яті.
Цікаве вдосконалення цього експерименту належить Полю Фрессу. Він задавав піддослідним двадцять задач, але дозволяв розв'язувати лише десять, а потім цікавився, скільки задач, на думку піддослідного, йому вдалося розв'язати. Виявилося, що люди, упевнені в собі та орієнтовані на успіх, схильні дещо перебільшувати свої досягнення й вважати, що успішно впоралися з більшістю задач. Ті ж, чия самооцінка занижена, схильні скоріше применшувати свої успіхи. Так цей експеримент вилився в цікаву форму особистісної діагностики.
У різноманітних варіантах подібні досліди проводяться й донині. І мало хто пам'ятає, що біля їхніх витоків стояв безвісний берлінський офіціант.
Ефект Зейгарник — це про напругу незавершеності. У командній роботі вона виявляється у незакритих задачах, розмитій відповідальності, рішеннях, що «зависли». Це видно в дії — не в анкеті.
Мотузковий курс® за день показує, де в команді накопичилась незавершеність — на виході Звіт 3.0.
Як працює →Команда віддалена або розподілена — те саме онлайн.
Онлайн →